У Криму дослідили позиції релігійних організацій щодо минулого, сьогодення і майбутнього кримських татар

Декабрь 13, 2013 10:00Бачили: 148
КПД

10-12 грудня в Сімферополі на трьох різних майданчиках відбулась презентація дослідження «Минуле, сьогодення і майбутнє кримських татар в дискурсі мусульманського співтовариства Криму». Дослідження проводилося в рамках проекту «Кримський політичний діалог».

З результатами дослідження ознайомились члени Меджлісу кримськотатарського народу, співробітники міністерств і відомств Ради міністрів АРК, а також депутати і співробітники апарату Верховної Ради Криму.

Як зазначили дослідники, оскільки кримські татари становлять більшість в мусульманському співтоваристві Криму, дослідження позицій різних релігійних організацій щодо впливу історичних подій на сучасне становище народу, ставлення до Меджлісу, до дискусії про відновлення кримськотатарської державності , оцінки політики держави щодо кримських татар, а також уявлень про майбутнє народу створює об’ємну картину в інформаційному полі і є ресурсом для тих, хто ухвалює рішення, а також і тих, хто формує громадську думку.

Результати досліджень показали, що прихильники різних груп в мусульманському співтоваристві Криму одностайні в негативній оцінці двох подій минулого, які визначаються як трагічне для народу – анексії Криму Російською Імперією і депортації кримських татар 1944 року. Наслідки цих подій гостро відчуваються у сфері моралі та ідентичності .

Незважаючи на різні відносини досліджуваних організацій з Меджлісом кримськотатарського народу (від партнерства і тісної кооперації до неприйняття) Меджліс як представницький орган народу сприймався як важлива і потрібна структура. Всіма відзначалося зниження авторитету Меджлісу в силу низької ефективності його роботи, як в політичному полі, так і в соціально-економічному полі (облаштування кримськотатарського народу в Криму).

Респонденти висловлювали невдоволення позицією влади до потреб кримських татар і мусульман, нерівне ставлення до представників різних релігій і використання «кримськотатарської карти» в політичних цілях. Попри спільність моментів, що викликають невдоволення мусульман, їх порівняно рівну віддаленість від кримської та київської влади, найбільш жорстку позицію зайняло ДУМК. Найменш жорстка позиція – у ДЦМК, що, швидше за все, є наслідком декларованої лідерами організації аполітичності, їх дистанціювання від політичних процесів.

Ідеальне майбутнє Криму – сфера, де респонденти також висловлювали схожі побажання: кримські татари повинні позбавитися від релігійного невігластва і повернутися до своїх витоків – ісламу, який повинен посісти гідне місце у суспільстві. При цьому реальне майбутнє Криму і кримських татар кожна організація бачить по -своєму. ДУМК – у відродженні і процвітанні кримських татар в автономії за національною ознакою або навіть у власній державі. ДЦМК і «Альраїд» – у процвітанні всього Криму, кримських мусульман, в цілому, і кримських татар, зокрема. Партія «Хізб ут- Тахрір» – у збільшенні чисельності мусульман в Криму, і в переведенні дискусії про всесвітній Халіфат з теоретичної площини в область моделювання майбутнього конкретної території. Ці розбіжності обумовлені як ідеологічною спрямованістю кожної організації, так і ступенем її політизованості.

Значна розбіжність спостерігається в питанні кримськотатарської державності, необхідності і можливості її досягнення. ДУМК, як структура близька до Меджлісу, активно підтримує його політичні ініціативи, поділяє і його програмні установки, серед яких орієнтація на створення власної держави/національної автономії бачиться одним із головних завдань. У цьому зв’язку респонденти ДУМК більшою мірою, ніж респонденти інших досліджуваних організацій, підтримують ідею кримськотатарської державності. Партія «Хізб ут- Тахрір» в силу своїх програмних установок, орієнтованих на включення Криму до зони впливу єдиної ісламської держави – ​​Халіфату – не підтримує ідей державності, побудованої на будь-якій національній ідеології. ДЦМК, що позиціонує себе як суто духовний центр, і «Альраїд» безпосередньо не включені в орбіту впливу Меджлісу, орієнтовані на зміцнення позицій ісламу в кримському суспільстві незалежно від національної приналежності мусульман. І керівники, й адепти цих організацій не бачать необхідності в кримськотатарської державності, ідея якої представляється їм передчасною, неактуальною і, в цілому, не потрібною для досягнення тих цілей, які стоять перед цими структурами.

Дослідження також показало, що зони сходження позицій ісламських організацій набагато ширші, ніж зони розбіжності. З більшості питань найбільш близькі позиції ДУМК і « Альраїд», що знаходить своє відображення в тісній кооперації цих структур у вирішенні проблем кримських мусульман. Між іншими організаціями консенсус має місце в оцінці подій минулого, їх впливу на сьогодення, окремим аспектам відносини до Меджлісу і влади і сприйняттю ідеального майбутнього.

Дослідники переконані, що розуміння специфіки пропонованих організаціями проектів, механізмів їх просування, а також реальних потреб і можливостей розвитку кримської умми сприятиме розробці ефективної концепції державної політики у сфері міжнаціональних і міжконфесійних відносин у Криму.

Для довідки: Проект Кримський політичний діалог реалізується Міжнародним миротворчим інститутом ПАТРІР за фінансової підтримки МЗС Фінляндії.

Загальною метою проекту є запобігання насильницької ескалації невирішених конфліктних ситуацій, пов’язаних з Кримом. Бажаний результат проекту – впровадження нових, якісно опрацьованих політичних заходів інституціями, відповідальними за дозвіл і запобігання кримських конфліктних ситуацій.

У рамках Кримського політичного діалогу був створений довгостроковий діалоговий і дослідницький майданчик, в який свій внесок зробили не тільки політичні та національні громади Криму, а й впливові експерти з Києва, Росії, Євросоюзу і Туреччини.

У концепцію проекту включена можливість регулярного обміну експертними думками, спільного стратегічного аналізу і прогнозу на внутрішньоукраїнському та міжнародному регіональному рівні. Нарівні з експертним діалогом в проект включено проведення досліджень на теми, що визначаються учасниками діалогів. Третій компонент – практичні дії з просування загальних рекомендацій учасників проекту на політичному рівні – у Криму, Києві.

Проект підтримує тематичні діалогові процеси з мовної політики, земельної політики, проблемам ідентичності та вивчення досвіду політичної роботи з подібними проблемами в інших частинах Європи.

Учасниками проекту розроблено рекомендації у сфері земельної політики та мовної політики, спрямовані на стабільний розвиток і довгострокове запобігання конфліктів у Криму. У сфері земельної політики розроблені рекомендовані поправки до проекту Закону України «Про ринок землі», беручи до уваги кримську специфіку. У сфері мовної політики рекомендується створення робочої групи спільно з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту АРК для розробки концепції мультилінгвальної освіти для Криму, під робочою назвою «Кримська школа».

Тегі: