Микола Багров: Роль Мустафи Джемілєва у збереженні миру в Криму переоцінити важко

Ноябрь 13, 2013 09:37Бачили: 115
Mustafa Abdülcemil Qırımoğlu

Колишній керівник Кримського обкому КПУ/КПСС, екс-голова Верховної Ради Кримської АРСР, нинішній ректор Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Герой України Микола Васильович Багров був чи не першим партійним радянським політиком, який встановив прямі стосунки з лідером кримськотатарського національного руху Мустафою Джемілєвим.

Інформаційно-аналітичний портал Кримськотатарське питання online поцікавився, чи не шкодує він про це.

Микола Багров: Не тільки не шкодую, але і думаю, що тоді це було зроблено правильно. Звичайно, для мене це було непросте питання, я дуже добре відчув ці моменти ще будучи на попередній роботі в Середній Азії. Я прекрасно розумів, що ніякі наші радянські принципи не можуть бути перешкодою для повернення народу на Батьківщину з урахуванням тих процесів, які тоді вже почалися в світі, природно, ми були залучені в ці процеси. Тому я йшов на ці контакти усвідомлено, розумів, що тільки так ми можемо зберегти мир і злагоду в Криму. Було дуже не просто, бо була стіна, м’яко кажучи, нерозуміння, між нами і кримськими татарами.

Я сприймався як продукт радянської епохи і, природно, в мені кримські татари бачили свого, так би мовити, ворога, – будемо прямо говорити. Мустафа Джемілєв дуже непроста людина, але у нас були з ними зустрічі, а тоді ви пам’ятаєте, і вулиці перекривалися, пам’ятаємо, як в певних місцях слов’янське населення йшло на кримськотатарське населення. Я ніколи не забуду сюжет по Бахчисарайському району, коли, щоб ​​не допустити крові, нам довелося провести 12 годин. Але я був радий тому, що незважаючи на стіну нерозуміння, яка була тоді, все таки розуму вистачило тоді і з нашого боку, і з боку кримських татар. І зрештою ввечері це закінчилося спільним чаюванням.

Вважаю, що роль Мустафи у вирішенні цих питань дуже велика, її переоцінити важко. Навряд чи багато знайдеться людей, які зробили свою біографію, але ця біографія значною мірою пов’язана з народом. А він все, що не робив, робив для народу, в ім’я народу.  Я це розумів. І тому, напевно, на цій основі, враховуючи те, що ми обидва, я вважаю, патріоти Криму, для того, щоб у Криму був мир і злагода, ми знаходили порозуміння в різних ситуаціях.

Тому зараз, коли йому 70 років, я його від усієї душі вітаю з цим ювілеєм, бажаю йому, звичайно, здоров’я, перш за все. А нам – щоб ми знайшли якісь розумніші шляхи оптимальної адаптації кримських татар не тільки в кримський соціум, але й в українське суспільство. І найголовніше, щоб цей процес прискорився. Я як людина, яка зараз займається сферою освіти, вважаю, що саме в цьому напрямку ми можемо зробити дуже реальні, проривні кроки.

Тегі: