Доповідь голови Меджлісу Мустафи Джемілєва на 1-ій сесії 6-го Курултаю (Частина 2)

Октябрь 26, 2013 14:55Бачили: 9
Мустафа Джемілєв

(Частина 1)

Досить багато проблем у нас і в релігійному житті. Не традиційні для нашого народу і привнесені до Криму ззовні різноманітні секти, в тому числі екстремістські і тоталітарні, що заперечують національності і проповідують маревні ідеї створення якогось всесвітнього ісламського халіфату, які називають демократичні цінності вигадками невірних, сприяють внесенню розколу в середовище нашого народу, дискредитують іслам в очах людей, створюють міжнаціональну та міжрелігійну напруженість. Водночас вони дуже корисні для супротивників відновлення прав нашого народу, оскільки майже всі вони є противниками обраного народом Курултаю, підривають єдність народу, закликають не брати участь у будь-яких виборах і, відповідно, обирати представників народу в структури влади автономії. Одночасно їх пустопорожні і гучні заяви використовуються ворожими нашому народу засобами інформації для створення негативного іміджу кримських татар, залякування обивателів «татарською загрозою». Відзначено також , що досить значне число прихильників цих сект є одночасно сексотами органів, що займаються збором або вигадуванням негативної інформації проти представників органів самоврядування кримських татар.

Для нейтралізації діяльності сектантів в середовищі нашого народу, необхідно буде місцевим і регіональним меджлісам спільно з Духовним управлінням мусульман Криму вжити активних заходів щодо очищення всіх мечетей Криму від їх проповідників, аж до вигнання з мечетей тих, хто порушує прописані Муфтіятом норми. Необхідно також домогтися від влади, щоб всі мечеті та інші ісламські культові заклади були виключно у веденні єдиного Духовного управління. Регіональним і місцевим меджлісам, делегатам Курултаю необхідно регулярно зустрічатися зі своїми виборцями і, разом з обговоренням основних проблем співвітчизників, залучати їх увагу на згубні для нашого народу дії цих сектантів. Особлива увага повинна бути звернена на захист нашої молоді від впливу їх примітивної ідеології.

Майже в усіх нових селищах кримських татар є землі, відведені під будівництво мечетей, але будівництво не здійснюється через відсутність коштів. Абсолютно впевнений, що необхідне число мечетей може бути побудовано в Криму в найкоротші терміни, якщо Меджліс і Духовне управління виявлятимуть належну активність для залучення до цієї проблеми увагу відповідних структур ісламських країн. При цьому необхідно буде суворо дотримуватися принципу, що мечеті в Криму будуються за погодженням з Духовним управлінням мусульман Криму і йому ж передаються на завершення будівництва.

Цілком очевидно, що для ефективного, комплексного і безконфліктного вирішення багатьох проблем необхідне ухвалення відповідних законів, що регулюють політико-правові питання відновлення прав кримськотатарського народу. Наші багаторічні зусилля щодо ухвалення Закону про відновлення прав кримськотатарського народу та інших етносів, депортованих радянським режимом, поки не увінчалися успіхом. Правда, в червні минулого року він пройшов перше читання, а Президент країни у своєму щорічному посланні до Верховної Ради України твердо висловився за необхідність його ухвалення, але є побоювання, що можуть ухвалити з такими поправками, які вихолостять основний його зміст. Особливо в цьому плані виявляє активність керівництво автономії. Якщо будуть враховані та ухвалені всі поправки, пропоновані керівництвом АРК, то можна взагалі цей закон не ухвалювати, оскільки після цих поправок закон перетвориться на порожню декларацію про рівноправність депортованих з іншими етносами України, тобто те, що можна прочитати і в Конституції країни. Але цей проект і без того є дуже компромісним, він визнаний Верховним комісаріатом ОБСЄ у справах національностей таким, що найбільш відповідає європейським стандартам. І якщо з нього будуть вихолощені найбільш суттєві пункти, то Меджлісу кримськотатарського народу необхідно буде опротестувати цей закон і привернути увагу провідних міжнародних структур з метою відновлення його колишнього змісту.

Кримські татари зіштовхуються з величезними труднощами в процесі відновлення своїх прав з кількох причин. По-перше, суперечливий розвиток України протягом усього періоду з моменту проголошення своєї незалежності. З одного боку, проголошуються демократичні цінності, але управління здійснюється в основному авторитарними методами. У держави немає послідовної політики, що спирається на європейські стандарти і фундаментальні демократичні принципи у сфері захисту прав національних меншин, корінних народів, та й взагалі в галузі прав людини. Відповідно, немає системного підходу до відновлення прав кримських татар – одного з корінних народів України, який після депортації, геноциду і десятиліть примусового безправного утримання в місцях заслання повертається на свою батьківщину. Політичні сили, що змінюють один одного у вищому керівництві країни, схильні розглядати кримських татар не як цілісний народ, чиї законні права слід було б відновити якомога швидше хоча б в інтересах самої ж держави, а як певну групу людей з точки зору корисності або потрібності для зміцнення їх влади.

Особливо чітко це проявляється напередодні, у перебігу або після чергових парламентських, президентських чи місцевих виборів, тобто практично постійно. Оскільки кримські татари традиційно на виборах в переважній своїй більшості відповідно до рекомендацій свого Курултаю підтримують національно-демократичні сили України, то їх становище значно ускладнюється, коли на виборах здобувають перемогу політичні сили, що їм протистоять.

Інша складність, з якою стикаються кримські татари в процесі відновлення своїх прав, пояснюється особливостями Кримського півострова, більшість населення якого складають переселені до Криму після депортації кримських татар і декількох інших етносів люди переважно з внутрішніх областей сусідньої держави та їхні нащадки. У масштабах України Кримський півострів виявився регіоном, найбільш прихильним до нав’язаних їм багаторічною пропагандою стереотипам щодо депортованих етносів. Досить нагадати, що згідно з опублікованими навесні цього року даними соціологічного опитування, близько 84 % жителів Криму, як і раніше, вважають одного з двох зловісних злочинців 20-го сторіччя Й.Сталіна великим державним діячем і виправдовують всі скоєні ним злочини, в тому числі, зрозуміло, депортацію і геноцид кримськотатарського народу. До речі, і на чолі вищої виконавчої влади автономії зараз перебуває також людина, яка відкрито в пресі виправдовує сталінські злочини проти кримськотатарського народу і називає їх зрадниками батьківщини. Згідно з його версією, кримські татари дуже добре жили в місцях заслання і опинилися знову в Криму тільки з тієї причини, що їхні лідери примусово, під погрозами, пригнали їх сюди.

За 23 роки незалежності України ще ніколи не було настільки нахабної шовіністичної і дискримінаційної політики щодо кримських татар у Криму. Ніколи не проводилася настільки відверта авантюристична політика, спрямована на розкол нашого народу, не проводилася настільки безцеремонна «чистка» державних структур від кримських татар лише за ознакою того, що вони колись були рекомендовані Меджлісом кримськотатарського народу, або ж просто ставляться з повагою до свого представницькому органу, хоча, очевидно, прекрасно розуміють, що звільнення громадян за національною ознакою або політичними мотивами є злочином, що підпадає під диспозицію відповідної статті кримінального кодексу України. Але поводяться вони так, як ніби вони будуть при владі і своїх посадах довічно і ніколи за свої дії не доведеться відповідати. Зрозуміло, вони заперечують етнічні чистки і заявляють, що твердження Меджлісу є найчистішою вигадкою. Навіть набираються нахабства повідомляти міжнародним структурам, що нібито у виконавчих структурах влади кримські татари представлені більше своєї пропорційної чисельності в автономії. Але коли Комітет ВР України з прав людини звертається до влади автономії з офіційним запитом надати інформацію про чисельність співробітників управління автономії та список прізвищ кримських татар, що працюють в цих структурах , то отримує таку відповідь: «… В Раді Міністрів АРК відсутні Офіційні статистичні дані щодо депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну і працюють в органах виконавчої влади АРК, органах місцевого самоврядування…».

Це з листа заступника голови Радміну АРК О.Удовіної на ім’я голови Комітету ВР України В.Пацкана від 13 вересня 2013р. Точно такого ж змісту листа В.Пацкану надіслав і заступник голови ВР АРК Г. Іоффе.

Виходить, коли стверджують, що кримських татар досить багато в структурах влади автономії, вони в курсі про національність всіх співробітників, але коли просять надати чисельну і за прізвищами інформацію, то раптом з’ясовується, що не мають інформації про національність своїх співробітників.

На зустрічі з комісаром ЄС Штефаном Фюле 19 вересня цього року голова радміну автономії заявив в тому сенсі, що всі проблеми кримських татар вирішені, вони повністю рівноправні, отримали землі навіть більше, ніж росіяни, живуть теж нітрохи не гірше, а навіть краще за інших, а тому говорити про якісь заходи спеціально для них просто немає жодних підстав. Тому розраховувати на якесь сприяння влади автономії у вирішенні проблем кримських татар не доводиться.

Тому Меджліс кримськотатарського народу, поряд з пошуками шляхів чесного діалогу з верховною владою України, змушений буде, як і в радянські роки боротьби за повернення на свою Батьківщину, ще більше апелювати до міжнародної громадськості і до міжнародних структур. У тому числі і з цієї причини ми виступаємо рішучими прихильниками підписання між ЄС і Україною угоди про асоціацію, оскільки в цьому випадку відкриється шлях для постійного і неупередженого моніторингу стану справ з відновленням законних прав кримськотатарського народу як з боку ЄС, так і інших міжнародних організацій. Цю точку зору ми висловили три дні тому і у Вільнюсі на зустрічі з нині головуючим ЄС прем’єр-міністром Литви Альгірдасом Буткявічюсом і отримали з його боку повну підтримку.

Меджлісом кримськотатарського народу вже протягом більше трьох років проводиться активна і копітка робота по залученню до нашої проблеми уваги міжнародних структур з тим, щоб вони надали допомогу Україні у їх вирішенні. Можна сміливо стверджувати, що в цьому плані ми досягли певних результатів. ОБСЄ, ЄС і структури ООН підтримали нашу пропозицію щодо проведення Міжнародного форуму. Незалежними експертними групами міжнародних організацій проведені ретельні обстеження основних аспектів проблем кримськотатарського народу, вироблені відповідні рекомендації про шляхи їх вирішення.

Правда, висновки незалежних експертних груп ОБСЄ і структур ООН, м’яко кажучи, не дуже сподобалися міністрові закордонних справ України і керівництву АРК, в першу чергу, з тієї причини, що там чітко мовиться про необхідність владі України визнати офіційно Меджліс кримськотатарського народу і саме з представницьким органом народу вести головним чином діалог щодо вирішення проблем кримських татар.

На зустрічі представників кримських татар з європейським комісаром з питань розширення та політики добросусідства Штефаном Фюле 19 вересня цього року в Радміні АРК комісаром було висунуто пропозицію провести Міжнародний форум у Криму в переддень 70 -ї річниці депортації та геноциду кримськотатарського народу. Справа залишається за тим, щоб ця пропозиція була прийнята і підтримана Президентом України.

Завдання Меджлісу кримськотатарського народу наступного складу в цьому питанні повинне полягати в тому, щоб докласти всіх зусиль для проведення цього форуму на території України, вести ретельну підготовку до цього форуму і виконувати всі рекомендації, які виробить цей форум.

Та останнє, про що б я хотів сказати у своєму виступі як перший голова Меджлісу кримськотатарського народу, обраний нами після 74-річної перерви, пов’язаної з окупацією нашої батьківщини більшовицьким режимом.

Сьогодні тут таємним голосуванням будуть обрані новий склад Меджлісу кримськотатарського народу, новий голова Меджлісу і новий склад Ревізійної комісії Курултаю. Зрозуміло, обрані люди влаштовуватимуть не всіх, в тому числі, можливо, і мене, але вибори будуть чесними, демократичними і такими, що відображають волю більшості демократично обраних делегатів Курултаю кримськотатарського народу, а, отже, – волю всього кримськотатарського народу. Тому, дуже важливо, щоб ми, незалежно від наших особистих симпатій чи антипатій до обраних посадових осіб нашої системи національного самоврядування, суворо виконували ухвалені Курултаєм і Меджлісом кримськотатарського народу рішення і, тим самим сприяли зміцненню єдності нашого народу. Це називається національною дисципліною. І якщо ця дисципліна у нас буде на належному рівні, то ніякі розкольницькі плани, що розробляються якими б то не було спецслужбами чи іншими владними структурами, не зможуть роз’єднати наш народ.

Бути головою Меджлісу кримськотатарського народу, по суті, першою особою нації, що обирається, – це звичайно ж, велика честь і водночас дуже велика відповідальність. Більше 22-х років ця честь була надана мені. За це я дуже вдячний своєму народу, делегатам Курултаю всіх попередніх 4-скликань, які в переважній більшості голосували за мою кандидатуру. Я вдячний і тим делегатам, які різко критикували свій Меджліс, бо це сприяло удосконаленню його діяльності. Дякую і тим наших співвітчизникам, нашим суспільно-політичним організаціям, ветеранам нашого Національного руху,які заповнили пресу зверненнями, щоб я не залишав цей пост. Але я вважаю, що на цій посаді я пробув більше ніж достатньо і надалі я хотів би в міру своїх можливостей служити вищому представницькому органу нації, перебуваючи поза його складом.

Я бажаю успіхів у діяльності всім делегатам Курултаю і дуже сподіваюся, що майбутні п’ять років їхньої діяльності стануть справжнім проривом у справі відновлення прав кримськотатарського народу.